Ця тижнева глава починається з найсокровеннішого — з об’явлення Богом Свого Імені народу Ізраїлю. Тут Бог показує різницю між Своїм Іменем «Ель Шадай» (Бог Всемогутній) і «Ягве» (Господь).
Цікаво, що Бог відкриває Своє Ім’я людям, тоді як люди намагаються його приховати від інших. Єврейська традиція або взагалі не вимовляє Імені Господа (через страх вимовити його «марно»), або замінює іншими назвами — наприклад, «Га-Шем» («Це Ім’я»). Але навіщо боятися використовувати те, що Сам Бог відкрив і дав нам знати?
Далі Бог обіцяє виконати Свої обітниці Аврааму, Ісааку та Якову, віддавши ізраїльтянам Ханаан у власність, і дає Свої обітниці Мойсеєві.
Коли Мойсей приходить сповістити цю добру звістку євреям, вони не послухали його «через малодушність і тяжкість праці». Тоді Господь посилає Мойсея прямо до фараона. І хоча Мойсей сумнівається: «Ось, сини Ізраїлеві не слухають мене; як же послухає мене фараон?», — він усе одно йде й робить те, що наказує йому Господь.
Далі звучать слова, які донині викликають жваві суперечки як між невіруючими та віруючими, так і серед самих віруючих. Господь сказав, що Сам ожорсточить серце фараона (Вихід 7:3), щоб явити на його землі Свої знамення та чудеса.
Існують різні тлумачення, чому Бог «зробив твердим серце фараона».
Фактично ці дві версії можна об’єднати: покарання Єгипту повинно було водночас знищити зло, що розвинулося в цій країні, і показати велич Всевишнього в усьому світі.
Раші пояснює це так:
«Господь сказав: “За те, що фараон грішив і повставав проти Мене, і Мені також відомо, що народи не схильні щиро повернутися до Мене, краще буде, якщо серце його закам’яніє, щоб Я міг примножити Мої знамення, звернені проти нього. Тоді ви зрозумієте Мою всемогутність”. Це властиво Святому, благословен Він, — Він посилає кару на народи-ідолопоклонники, щоб сини Ізраїлю почули і наповнилися страхом».
Отже, за Раші, у діях Всевишнього була ще одна мета — застереження для самого ізраїльського народу.
Коли фараон відмовився відпустити народ Ізраїлю, щоб той міг поклонитися Господу в пустелі, Бог відкрито вступив у боротьбу з ним. У Торі сказано, що Мойсеєві було 80 років, а Ааронові — 83, коли вони вперше з’явилися перед фараоном.
Чудеса почалися з жезла Аарона, який перетворився на змія і проковтнув жезли єгипетських чарівників. Але це не справило на фараона великого враження.
Тоді на Єгипет почали сипатися десять кар:
Цікаво, що перші дві кари єгипетські чарівники змогли повторити, але не змогли їх зупинити. Фараон залишився байдужим.
Після третьої кари — мошок — мудреці Єгипту були збентежені. Після четвертої — песьої мухи — фараон майже дозволив ізраїльтянам поклонитися Господу, але лише в межах Єгипту. П’ята, шоста і сьома кари знову ожорсточили його серце. Навіть град з вогнем не змінив його рішення.
Багато дослідників вважають, що ці кари були не випадковими — Бог показав Свою владу над богами Єгипту, як і обіцяв у Виході 12:12 — «над усіма богами Єгипетськими вчиню суд».
У Гафтара до цієї глави пророк Єзекіїль пророкує про те, що станеться з Єгиптом, коли він вдруге відчує на собі гнів, кару та справедливість Божу. І при цьому звучить головна мета всіх Божих дій:
«І пізнають, що Я — Господь».
Ця фраза повторюється настільки часто, що стає центральною темою всього уривку.
* Рамбам (акронім від «раббейну Моше бен Маймон») — один з найвпливовіших рабинів, кодифікатор Галахи, філософ, науковець і лікар.
* Раші (акронім від «раббі Шломо Іцхакі») — видатний середньовічний коментатор Талмуду та один із головних тлумачів Тори.
Ця тижнева глава починається з найсокровеннішого — з об’явлення Богом Свого Імені народу Ізраїлю. Тут Бог показує різницю між Своїм Іменем «Ель Шадай» (Бог Всемогутній) і «Ягве» (Господь).
Цікаво, що Бог відкриває Своє Ім’я людям, тоді як люди намагаються його приховати від інших. Єврейська традиція або взагалі не вимовляє Імені Господа (через страх вимовити його «марно»), або замінює іншими назвами — наприклад, «Га-Шем» («Це Ім’я»). Але навіщо боятися використовувати те, що Сам Бог відкрив і дав нам знати?
Далі Бог обіцяє виконати Свої обітниці Аврааму, Ісааку та Якову, віддавши ізраїльтянам Ханаан у власність, і дає Свої обітниці Мойсеєві.
Коли Мойсей приходить сповістити цю добру звістку євреям, вони не послухали його «через малодушність і тяжкість праці». Тоді Господь посилає Мойсея прямо до фараона. І хоча Мойсей сумнівається: «Ось, сини Ізраїлеві не слухають мене; як же послухає мене фараон?», — він усе одно йде й робить те, що наказує йому Господь.
Далі звучать слова, які донині викликають жваві суперечки як між невіруючими та віруючими, так і серед самих віруючих. Господь сказав, що Сам ожорсточить серце фараона (Вихід 7:3), щоб явити на його землі Свої знамення та чудеса.
Існують різні тлумачення, чому Бог «зробив твердим серце фараона».
Фактично ці дві версії можна об’єднати: покарання Єгипту повинно було водночас знищити зло, що розвинулося в цій країні, і показати велич Всевишнього в усьому світі.
Раші пояснює це так:
«Господь сказав: “За те, що фараон грішив і повставав проти Мене, і Мені також відомо, що народи не схильні щиро повернутися до Мене, краще буде, якщо серце його закам’яніє, щоб Я міг примножити Мої знамення, звернені проти нього. Тоді ви зрозумієте Мою всемогутність”. Це властиво Святому, благословен Він, — Він посилає кару на народи-ідолопоклонники, щоб сини Ізраїлю почули і наповнилися страхом».
Отже, за Раші, у діях Всевишнього була ще одна мета — застереження для самого ізраїльського народу.
Коли фараон відмовився відпустити народ Ізраїлю, щоб той міг поклонитися Господу в пустелі, Бог відкрито вступив у боротьбу з ним. У Торі сказано, що Мойсеєві було 80 років, а Ааронові — 83, коли вони вперше з’явилися перед фараоном.
Чудеса почалися з жезла Аарона, який перетворився на змія і проковтнув жезли єгипетських чарівників. Але це не справило на фараона великого враження.
Тоді на Єгипет почали сипатися десять кар:
Цікаво, що перші дві кари єгипетські чарівники змогли повторити, але не змогли їх зупинити. Фараон залишився байдужим.
Після третьої кари — мошок — мудреці Єгипту були збентежені. Після четвертої — песьої мухи — фараон майже дозволив ізраїльтянам поклонитися Господу, але лише в межах Єгипту. П’ята, шоста і сьома кари знову ожорсточили його серце. Навіть град з вогнем не змінив його рішення.
Багато дослідників вважають, що ці кари були не випадковими — Бог показав Свою владу над богами Єгипту, як і обіцяв у Виході 12:12 — «над усіма богами Єгипетськими вчиню суд».
У Гафтара до цієї глави пророк Єзекіїль пророкує про те, що станеться з Єгиптом, коли він вдруге відчує на собі гнів, кару та справедливість Божу. І при цьому звучить головна мета всіх Божих дій:
«І пізнають, що Я — Господь».
Ця фраза повторюється настільки часто, що стає центральною темою всього уривку.
* Рамбам (акронім від «раббейну Моше бен Маймон») — один з найвпливовіших рабинів, кодифікатор Галахи, філософ, науковець і лікар.
* Раші (акронім від «раббі Шломо Іцхакі») — видатний середньовічний коментатор Талмуду та один із головних тлумачів Тори.
