В связи с недавним всплеском антисемитизма во всём мире среди евреев диаспоры участились разговоры о «золотом веке» еврейского сообщества в западном мире, в частности в США, который якобы длился с конца Второй мировой войны до 60-х или 70-х годов (хотя я бы сказал, что до 90-х) ХХ века...
Существует столько же различных изображений Марии, матери Иисуса, сколько рождественских вертепов или картин Мадонны с младенцем. Однако мир почему-то начинает страшно возмущаться, когда наиболее реалистичное её изображение — израильскую еврейку — выбирают на роль Марии в фильме...
Поки ми пишемо ці рядки, в Україні триває війна, але навіть за таких обставин Євангеліє невпинно просувається вперед...
Я був фанатом Боба Ділана з шістнадцяти років. У тому ж віці я вирішив, що неодмінно стану новим Бобом Діланом. Я навчився грати на гітарі та губній гармоніці, почав писати пісні й вірші, навіть виступав на невеликих концертах. Але була одна очевидна проблема...
Ісус посилав Своїх учнів на працю, тому й ми повинні йти — не заради комфорту, а щоб вийти в світ із вістю про Месію. Найбільш пам'ятні моменти рідко плануються...
З юних років я вірив, що Бог існує, незважаючи на моє світське виховання з мінімальним дотриманням іудейських традицій. У різному віці я не раз повертався до думки про необхідність слідувати за Богом, але не розумів, що це означає, хоча все ж смутно знав, що існує спосіб наблизитися до Бога через єврейську релігію...
Ім'я Рахав рідко згадується без прилиплого до нього епітета «блудниця». Однак зведення її історії до цього ярлика не тільки принижує унікальну особистість цієї жінки, а й ігнорує її найважливішу роль в історії єврейського народу...
Вона була єгипетською рабинею, загорділою сурогатною матір'ю і благословенним Богом ізгоєм. Вона була складною жінкою, яка тепер є символом складної історії. І ця історія становить для мене особливий інтерес...
Батьки виховували мене в традиціях реформістського іудаїзму, хоча ми жили в ортодоксальному єврейському районі Індіанаполіса. Я завжди вважав себе частиною єврейської громади, але ортодоксальні євреї, які жили по сусідству, не завжди приймали мене...
Мені було лише чотири роки, коли напередодні Йом-Кіпура наша велика галаслива родина зібралася у вітальні моїх бабусі та дідуся. Я досі пам'ятаю, як мій батько підняв зв'язану за ноги курку і почав крутити її над нашими головами...
Я виріс у Лос-Анджелесі в єврейській родині. Виконував усе, що вимагалося згідно з моєю юдейською вірою: регулярно відвідував храм Бет-Гіллель, ходив до недільної школи та пройшов бар-міцву. Одне слово, я був типовою єврейською дитиною Лос-Анджелеса.
Мир! Мир! Мир! Ми всі за мир. Ніхто не проти. Але що це за невловимий стан, який ми називаємо миром? Адже різні люди розуміють його по-різному...
