Кожного Песаха єврейський народ по всьому світу разом вимовляє слова Агади1: «Нехай кожен, хто голодний, приходить і їсть». Це не просто запрошення на вечерю, це пропозиція тепла, спілкування і можливості почути потужну історію про Божу любов та милість до пригноблених. Це заклик відкрити свої серця і будинки для тих, кому, можливо, більше нікуди йти. Пасхальна трапеза збирає людей разом, але саме історія, яку ми розповідаємо під час цієї трапези, — історія Божої спокути — живить душу.
Протягом усього єврейського Писання Бог підкреслює важливість співчуття до чужинців і пригноблених. Знову і знову (більше 25 разів!) Тора закликає нас любити чужинців або ставитися до них з добротою, тому що колись ми теж були чужинцями.
«Приходця не пригноблюй, адже ви знаєте, як себе почуває чужинець, оскільки ви самі були приходцями в єгипетському краю!» (Вихід 23:9).
Бог вчить нас співчуттю, закликаючи згадати про наші власні страждання, щоб ми могли проявити співчуття до інших і допомогти їм довіритися Богу та прийняти Його спокуту. Ось чому ми повинні запрошувати сторонніх людей до наших будинків на пасхальну трапезу, навіть якщо це може бути клопітно та створювати непередбачувані ситуації.
Я пам'ятаю, коли я був дитиною, мої батьки дуже серйозно ставилися до цього наказу та якось запросили на наш сімейний седер двох досить неотесаних грубіянів. До кінця вечора моєму батькові довелося розбороняти бійку! Але навіть у цьому хаосі було щось священне в тому, щоб слідувати заклику Бога приймати приходців у свій дім.
Єшуа (Ісус) досконало продемонстрував глибину любові Бога до грішників і соціальних ізгоїв. Він проводив час з митарями, повіями, прокаженими, людьми з фізичними та розумовими вадами. Він також продемонстрував щедрість Божого серця, заохочуючи людей запрошувати на вечерю гостей, які не могли відплатити їм люб'язністю у відповідь (Луки 14:13-14).
Єшуа був і залишається готовим спокутати кожного, хто повірить у Нього — як єврея, так і язичника.
Це стає ще більш значущим, коли ми згадуємо яскраву заяву Єшуа під час Його пасхальної трапези. Коли Він описує хліб і чашу як Своє тіло і кров, що віддаються для прощення гріхів, Він одночасно розширює й виконує Божий план спокути. Це виходить далеко за межі виведення єврейського народу з рабства в Єгипті. Єшуа був і залишається готовим спокутати кожного, хто повірить у Нього — як єврея, так і язичника — від влади гріха і смерті.
Ми ніколи не зможемо віддячити Ісусу за те, що Він викупив нас, і за той бенкет, який Він одного разу з нами розділить. Але у нас є історія, яку ми можемо розповісти. І Бог хоче, щоб ми запрошували інших прийти і знайти своє місце в Його історії спокути. Ми поділяємо любов нашого Господа до тих, хто так відчайдушно потребує Його, і хочемо наслідувати приклад Єшуа, дбаючи про їхні як фізичні, так і духовні потреби. Як це проявляється на практиці?
Практична, відчутна підтримка з боку місцевих християн особливо зворушує серця єврейського народу.
Завдяки нашим партнерам ми маємо можливість надавати допомогу нужденним євреям у рамках різних спільних проєктів, як-от Samaritan’s Purse («Сумка самарянина»), робота капеланів в Україні та волонтерська допомога безхатькам в Ізраїлі. Я хочу, щоб ви знали, що така практична, відчутна підтримка з боку місцевих християн особливо зворушує серця євреїв — тим більше в умовах триваючого зростання антисемітизму.
Наприклад, у грудні минулого року Тедді, один з наших місіонерів у Торонто, почув, що місцева синагога планує влаштувати ханукальну вечерю. Тедді запросив сімох місцевих пасторів виявити солідарність з єврейською громадою, попросивши їхні церкви допомогти спонсорувати цей захід. В результаті вони зібрали тисячі доларів, щоб покрити всі витрати на свято.
Того вечора атмосфера була наповнена теплом і радістю. Дітей розважав фокусник, сміх наповнював кімнату, а світло менори задавало тон святкуванню. Коли ведучий публічно подякував церквам за їхній внесок, присутні були глибоко зворушені. Тедді сказав: «Багато хто дякував нам зі сльозами на очах і говорив, що цей акт доброти змусив їх відчути себе поміченими і цінними в цей важкий час». Бог використовує наші маленькі прояви любові, щоб руйнувати бар'єри та проливати Своє світло. І часто свята надають особливі можливості для цього.
Отже, з наближенням Песаха (у 2026 році починається із заходу сонця 1 квітня) давайте згадаємо про наше покликання і запросимо інших у наше життя, щоб поділитися з ними любов'ю Єшуа і надією в Ньому. Будь ласка, моліться за наші місіонерські команди, які запрошують друзів та сусідів-євреїв на святкування Песаха по всьому світу. А якщо ви живете поруч із церквою, в якій один із наших місіонерів буде проводити пасхальний захід, будь ласка, постарайтеся прийти туди і запросити з собою свого друга-єврея.
Разом ми можемо принести надію Єшуа більшій кількості євреїв, ніж будь-коли раніше.
