У цій тижневій главі Мойсей говорить про закони, яких Ізраїлеві слід дотримуватися після завоювання Обіцяної землі.
Єврейська традиція знаходить у цій главі 74 заповіді з-поміж загальної кількості 613 заповідей Тори — це більше, ніж у будь-якій іншій главі.
Закони, про які говорить Мойсей, стосуються таких тем:
Полонені жінки.
Якщо чоловік брав у полон гарну жінку, він не мав права одразу взяти її за дружину. Вона спершу мала зістригти волосся, обрізати нігті й провести місяць у траурі.
Після цього, якщо чоловік усе ще бажав її взяти за дружину, він повинен був привести її на суд старійшин, які запитували, чи згодна вона прийняти віру в Бога Ізраїлевого та дотримуватися законів Тори.
Лише якщо вона погоджувалася, він міг одружитися з нею; якщо ж ні — її відпускали на волю.
Спадкування первородних прав.
Першонароджений син отримував подвійну частку спадщини від батька — незалежно від статусу його матері.
Виховання дітей.
Якщо син виростав упертим і непокірним, не слухався батьків і постійно йшов наперекір їхній волі, його потрібно було покарати.
А якщо покарання не діяло — такого сина мали побити камінням.
Прокляття того, хто висить на дереві.
Походження цього закону не цілком зрозуміле, але євангелісти вбачали в ньому натяк на римське розп’яття взагалі й на жертву Йешуа зокрема (Марка 15:9–15; Івана 19:5–7, 15).
Вважалося, що така смерть — найганебніша, бо людина, розіп’ята на дереві, не може впасти навколішки й звернутися до Бога з покаянням, тож не може звільнитися від Божого прокляття за свої гріхи.
Закони статевої чистоти займають кілька абзаців цієї глави.
Наприклад, якщо жінка виявлялася не дівчиною до шлюбу, її побивали камінням.
Це, без сумніву, свідчить про те, що Бог не схвалює «випробування стосунків» до шлюбу — ні зі своїм майбутнім чоловіком, ні з кимось іншим.
Пам’ять про Амалика.
Глава завершується настановою пам’ятати дії Амалика, який напав на євреїв, коли ті були слабкі.
Ізраїльтяни мали повністю стерти пам’ять про Амалика з лиця землі.
До сьогодні софер (переписувач свитків Тори) перевіряє свої пера, пишучи слово «Амалик» і потім навмисно його перекреслюючи.
Гафтара до цієї тижневої глави — п’ята з Гафарот утішення.
У ній Господь порівнює синів Ізраїлю з жінкою, яка довго не мала дітей.
Тепер вона може співати від радості, бо невдовзі її дітей буде безліч.
Хоч Господь і допустив закам’янілість сердець ізраїльтян на певний час, Його народ усе одно буде врятований.
Новий Заповіт показує, що і Господь Йешуа, і апостоли дотримувалися та підтримували вчення Тори з різних питань, зокрема — щодо чистоти у стосунках.
У цій тижневій главі Мойсей говорить про закони, яких Ізраїлеві слід дотримуватися після завоювання Обіцяної землі.
Єврейська традиція знаходить у цій главі 74 заповіді з-поміж загальної кількості 613 заповідей Тори — це більше, ніж у будь-якій іншій главі.
Закони, про які говорить Мойсей, стосуються таких тем:
Полонені жінки.
Якщо чоловік брав у полон гарну жінку, він не мав права одразу взяти її за дружину. Вона спершу мала зістригти волосся, обрізати нігті й провести місяць у траурі.
Після цього, якщо чоловік усе ще бажав її взяти за дружину, він повинен був привести її на суд старійшин, які запитували, чи згодна вона прийняти віру в Бога Ізраїлевого та дотримуватися законів Тори.
Лише якщо вона погоджувалася, він міг одружитися з нею; якщо ж ні — її відпускали на волю.
Спадкування первородних прав.
Першонароджений син отримував подвійну частку спадщини від батька — незалежно від статусу його матері.
Виховання дітей.
Якщо син виростав упертим і непокірним, не слухався батьків і постійно йшов наперекір їхній волі, його потрібно було покарати.
А якщо покарання не діяло — такого сина мали побити камінням.
Прокляття того, хто висить на дереві.
Походження цього закону не цілком зрозуміле, але євангелісти вбачали в ньому натяк на римське розп’яття взагалі й на жертву Йешуа зокрема (Марка 15:9–15; Івана 19:5–7, 15).
Вважалося, що така смерть — найганебніша, бо людина, розіп’ята на дереві, не може впасти навколішки й звернутися до Бога з покаянням, тож не може звільнитися від Божого прокляття за свої гріхи.
Закони статевої чистоти займають кілька абзаців цієї глави.
Наприклад, якщо жінка виявлялася не дівчиною до шлюбу, її побивали камінням.
Це, без сумніву, свідчить про те, що Бог не схвалює «випробування стосунків» до шлюбу — ні зі своїм майбутнім чоловіком, ні з кимось іншим.
Пам’ять про Амалика.
Глава завершується настановою пам’ятати дії Амалика, який напав на євреїв, коли ті були слабкі.
Ізраїльтяни мали повністю стерти пам’ять про Амалика з лиця землі.
До сьогодні софер (переписувач свитків Тори) перевіряє свої пера, пишучи слово «Амалик» і потім навмисно його перекреслюючи.
Гафтара до цієї тижневої глави — п’ята з Гафарот утішення.
У ній Господь порівнює синів Ізраїлю з жінкою, яка довго не мала дітей.
Тепер вона може співати від радості, бо невдовзі її дітей буде безліч.
Хоч Господь і допустив закам’янілість сердець ізраїльтян на певний час, Його народ усе одно буде врятований.
Новий Заповіт показує, що і Господь Йешуа, і апостоли дотримувалися та підтримували вчення Тори з різних питань, зокрема — щодо чистоти у стосунках.
