Ця тижнева глава продовжує Божі настанови Мойсеєві щодо законів «корбанот» — жертвопринесень у скинії. Багато законів повторюються з попередньої тижневої глави, хоча цього разу Мойсей звертається безпосередньо до «коганім» («священників») і додає деякі деталі.
Наприклад, священники мали стежити, щоб вогонь на жертовнику не згасав, а від приношення «ола» нічого не залишалося до ранку.
Також були дані додаткові правила збору попелу з жертовника, очищення всіх допоміжних інструментів та передачі частини жертви священникові.
Щоранку визначений священник мав набирати повну лопату попелу з жертовника та відсипати його поруч. Потім він знімав свій священицький одяг, одягався у звичайний та виносив цей попіл за скинію у «чисте місце». Ця процедура іноді називалася «трумат хадешен».
Мідраш каже, що це робилося не для очищення жертовника, оскільки попіл чудесним чином поглинався землею. Цей ритуал був встановлений для того, щоб серця священників навчалися справжньої покори.
Жертви, які мали бути з’їдені, мали додаткові обмеження. Наприклад, не можна було їсти тук («хелев») та кров («дам»). Після того, як тварину приносили на жертовник, її м’ясо клали у воду приблизно на пів години або довше, потім солили та клали на похилу поверхню, щоб стекла вся кров. Далі з м’яса вирізали всі жирні частини (тук) — і лише потім його можна було споживати. Євреї й досі зазвичай не їдять ні сала (тук!), ні крові.
Ця глава завершується семиденним ритуалом посвяти («ямей хамілуїм») Аарона та його синів у священники. Щодня Мойсей збирав увесь Ізраїль у скинії, обмивав Аарона та його синів, одягав їх у священицькі шати та помазував єлеєм. Потім Мойсей помазував єлеєм усю скинію, її вміст, жертовник тощо. Нарешті він вилив на голову Аарона єлей, завдяки чому той став «машіах» — «помазаник».
Після цього Аарон і його сини принесли жертву за гріх, а Мойсей використав кров цієї жертви, щоб окропити та освятити нею жертовник. Він провів ще кілька обрядів, окропивши кров’ю також Аарона та його синів як священників.
Єврейська традиція розповідає, що протягом усіх семи днів ця процедура повторювалася разом зі збиранням і розбиранням скинії. Вважається, що Мойсей робив це спеціально, щоб навчити священників їхнього служіння.
Мідраш також каже, що Бог зробив чудо та розширив скинію настільки, що вона змогла вмістити всіх ізраїльтян. Якщо врахувати, що тоді Ізраїль налічував понад 600 тисяч чоловіків віком від 20 років, не рахуючи жінок і дітей, то це було надзвичайно значне розширення.
ГАФТАРА до цієї тижневої глави містить серйозне попередження про зруйнування Єрусалима та захоплення Юдеї. Це буде покарання за зневагу до Храму, богослужіння та жертвопринесень, а також за ідолопоклонство, що включало навіть людські жертви.
У НОВОМУ ЗАПОВІТІ говориться про роль Месії Йешуа як нашого «Коген Гадоль» — Первосвященника, Який отримав владу від Самого Бога бути Посередником Нового Заповіту, заснованого на кращих обітницях. Замість щоденних жертв Йешуа приніс Самого Себе один раз і назавжди. Він заплатив за гріх усього світу. А тому Він і може спасти всіх у цьому світі.
Ця тижнева глава продовжує Божі настанови Мойсеєві щодо законів «корбанот» — жертвопринесень у скинії. Багато законів повторюються з попередньої тижневої глави, хоча цього разу Мойсей звертається безпосередньо до «коганім» («священників») і додає деякі деталі.
Наприклад, священники мали стежити, щоб вогонь на жертовнику не згасав, а від приношення «ола» нічого не залишалося до ранку.
Також були дані додаткові правила збору попелу з жертовника, очищення всіх допоміжних інструментів та передачі частини жертви священникові.
Щоранку визначений священник мав набирати повну лопату попелу з жертовника та відсипати його поруч. Потім він знімав свій священицький одяг, одягався у звичайний та виносив цей попіл за скинію у «чисте місце». Ця процедура іноді називалася «трумат хадешен».
Мідраш каже, що це робилося не для очищення жертовника, оскільки попіл чудесним чином поглинався землею. Цей ритуал був встановлений для того, щоб серця священників навчалися справжньої покори.
Жертви, які мали бути з’їдені, мали додаткові обмеження. Наприклад, не можна було їсти тук («хелев») та кров («дам»). Після того, як тварину приносили на жертовник, її м’ясо клали у воду приблизно на пів години або довше, потім солили та клали на похилу поверхню, щоб стекла вся кров. Далі з м’яса вирізали всі жирні частини (тук) — і лише потім його можна було споживати. Євреї й досі зазвичай не їдять ні сала (тук!), ні крові.
Ця глава завершується семиденним ритуалом посвяти («ямей хамілуїм») Аарона та його синів у священники. Щодня Мойсей збирав увесь Ізраїль у скинії, обмивав Аарона та його синів, одягав їх у священицькі шати та помазував єлеєм. Потім Мойсей помазував єлеєм усю скинію, її вміст, жертовник тощо. Нарешті він вилив на голову Аарона єлей, завдяки чому той став «машіах» — «помазаник».
Після цього Аарон і його сини принесли жертву за гріх, а Мойсей використав кров цієї жертви, щоб окропити та освятити нею жертовник. Він провів ще кілька обрядів, окропивши кров’ю також Аарона та його синів як священників.
Єврейська традиція розповідає, що протягом усіх семи днів ця процедура повторювалася разом зі збиранням і розбиранням скинії. Вважається, що Мойсей робив це спеціально, щоб навчити священників їхнього служіння.
Мідраш також каже, що Бог зробив чудо та розширив скинію настільки, що вона змогла вмістити всіх ізраїльтян. Якщо врахувати, що тоді Ізраїль налічував понад 600 тисяч чоловіків віком від 20 років, не рахуючи жінок і дітей, то це було надзвичайно значне розширення.
ГАФТАРА до цієї тижневої глави містить серйозне попередження про зруйнування Єрусалима та захоплення Юдеї. Це буде покарання за зневагу до Храму, богослужіння та жертвопринесень, а також за ідолопоклонство, що включало навіть людські жертви.
У НОВОМУ ЗАПОВІТІ говориться про роль Месії Йешуа як нашого «Коген Гадоль» — Первосвященника, Який отримав владу від Самого Бога бути Посередником Нового Заповіту, заснованого на кращих обітницях. Замість щоденних жертв Йешуа приніс Самого Себе один раз і назавжди. Він заплатив за гріх усього світу. А тому Він і може спасти всіх у цьому світі.
