Ця тижнева глава починається з настанови Господа щодо запалення семисвічника. Семисвічник — менора — був вилитий з єдиного шматка золота і стояв у скинії зборів.
Потім Мойсей зібрав усіх левитів, щоб очистити їх і приготувати до служіння в скинії. Їхній обряд очищення включав обприскування водою з попелом рудого тільця, занурення в мікву, зголення всього волосся на тілі, жертвоприношення та молитву.
Після цих церемоній Господь дав Ізраїлю «Песах шені» («Другий Песах»), тобто другий день, у який могли з’їсти пасхальну жертву всі ті, хто був нечистий у перший день. Єдина відмінність — у тиждень після «Песах шені» не потрібно було їсти мацу.
Але наявність другого шансу відзначити Песах не означала, що всі, хто був ритуально чистим, могли не святкувати його в перший день.
Далі глава описує сходження шхіни Божої у вигляді хмари вдень і вогню вночі над табором, щоб ізраїльтянам було видно, коли і куди йти, а також коли і де зупинятися для відпочинку. Як бачимо, Богу небайдужі всі аспекти нашого життя: служіння, праця та відпочинок…
Далі описується створення двох срібних труб (штей хацоцерот кесеф) для привернення уваги табору. Священики використовували різні за тривалістю звуки, щоб сигналізувати про різні події. Відомі всього два трубні звуки, які досі використовуються для шофара (баранього рогу на Рош-ашана і Йом-Кіпур): звук «ткія» — прямий рівний звук — і «труа» — стаккато з дев’яти різких швидких звуків.
Ось деякі значення цих звуків і їхніх комбінацій:
За допомогою звуку «труа» також підтримувався порядок виходу табору. З першим «труа» починало рух коліно Юди; з другим «труа» — коліно Рувима і так далі.
Ці ж трубні звуки використовувалися під час битви та свят.
20 іяра ізраїльтяни зняли табір біля підніжжя гори Синай і рушили далі, слідуючи за хмарою.
Під час подорожі ізраїльтян до Обіцяної землі Ховав — родич Мойсея по дружині — вирішив повернутися додому, у землю Медіанську. Мойсей умовляв його залишитися, але з тексту незрозуміло, залишився він чи все-таки пішов. Взагалі, єврейські коментатори різняться у своїх поясненнях цього чоловіка. Хтось вважає його тестем Мойсея, хтось — шурином. Хтось упевнений, що він назавжди покинув Ізраїль, а хтось — що залишився, і його нащадки стали першим синедріоном в Ізраїлі.
Подорож не минула й без інших пригод. Всього через кілька днів після виходу в путь народ почав роптати на Мойсея і, природно, на Бога. Роптали з різних причин, але кінець у всіх роптальників був один — Господь уразив їх усіх, починаючи з чужинців, що приєдналися до народу, і закінчуючи лідерами народу та старійшинами.
Але на цьому проблеми Мойсея не закінчилися. Вирішивши проблеми з ропотом народу, Мойсей раптом виявив, що в нього почалися особисті проблеми — його рідний брат і сестра виступили проти нього. Вони загорнули свої слова у щось схоже на справжнє обвинувачення, але, оскільки Господь бачить серця та наші щирі помисли, Він покарав їх за один із найстрашніших гріхів — заздрість і злослов’я. Маріям покрилася проказою. За проханням Аарона Мойсей щиро помолився за її прощення та зцілення. І Господь зцілив її, тільки вона повинна була сім днів перебувати поза табором. Думаю, цього часу було достатньо, щоб осмислити своє становище в очах Бога та людей, і, ймовірно, ці сім днів самотності стали найбільшим стимулом для зміни серця Маріям. А Господь між тим явив і додаткову милість — Він не піднімав Ізраїль у путь ці зайві сім днів, щоб Маріям не відстала від народу.
ГАФТАРА на цю тижневу главу читається з Книги пророка Захарії. У ній говориться про пророчий суд над Йегошуа (Ісусом), великим ієреєм, перед лицем, з одного боку, Ангела, з іншого — Сатани, під час повернення ізраїльтян до Єрусалиму для відновлення Храму. Тут проводиться явний зв’язок між очищенням народу та приходом Машіаха (Месії), а також баченням менори і золотого семисвічника, зробленого Мойсеєм за зразком, показаним Богом.
НОВИЙ ЗАПОВІТ нагадує нам про суд Божий над ізраїльтянами під час їхнього ропоту з різних причин. Усе, розказане в Торі, ми повинні обережно застосовувати до себе, щоб не піти їхнім прикладом і не впасти в немилість у Бога.
У НОВОМУ ЗАПОВІТІ також проводиться зв’язок між двома менорами та двома свідками, які прийдуть на землю у період Великої скорботи і виявлять чудеса та знамення аж до обрушення на землю великого гніву Божого.
Ця тижнева глава починається з настанови Господа щодо запалення семисвічника. Семисвічник — менора — був вилитий з єдиного шматка золота і стояв у скинії зборів.
Потім Мойсей зібрав усіх левитів, щоб очистити їх і приготувати до служіння в скинії. Їхній обряд очищення включав обприскування водою з попелом рудого тільця, занурення в мікву, зголення всього волосся на тілі, жертвоприношення та молитву.
Після цих церемоній Господь дав Ізраїлю «Песах шені» («Другий Песах»), тобто другий день, у який могли з’їсти пасхальну жертву всі ті, хто був нечистий у перший день. Єдина відмінність — у тиждень після «Песах шені» не потрібно було їсти мацу.
Але наявність другого шансу відзначити Песах не означала, що всі, хто був ритуально чистим, могли не святкувати його в перший день.
Далі глава описує сходження шхіни Божої у вигляді хмари вдень і вогню вночі над табором, щоб ізраїльтянам було видно, коли і куди йти, а також коли і де зупинятися для відпочинку. Як бачимо, Богу небайдужі всі аспекти нашого життя: служіння, праця та відпочинок…
Далі описується створення двох срібних труб (штей хацоцерот кесеф) для привернення уваги табору. Священики використовували різні за тривалістю звуки, щоб сигналізувати про різні події. Відомі всього два трубні звуки, які досі використовуються для шофара (баранього рогу на Рош-ашана і Йом-Кіпур): звук «ткія» — прямий рівний звук — і «труа» — стаккато з дев’яти різких швидких звуків.
Ось деякі значення цих звуків і їхніх комбінацій:
За допомогою звуку «труа» також підтримувався порядок виходу табору. З першим «труа» починало рух коліно Юди; з другим «труа» — коліно Рувима і так далі.
Ці ж трубні звуки використовувалися під час битви та свят.
20 іяра ізраїльтяни зняли табір біля підніжжя гори Синай і рушили далі, слідуючи за хмарою.
Під час подорожі ізраїльтян до Обіцяної землі Ховав — родич Мойсея по дружині — вирішив повернутися додому, у землю Медіанську. Мойсей умовляв його залишитися, але з тексту незрозуміло, залишився він чи все-таки пішов. Взагалі, єврейські коментатори різняться у своїх поясненнях цього чоловіка. Хтось вважає його тестем Мойсея, хтось — шурином. Хтось упевнений, що він назавжди покинув Ізраїль, а хтось — що залишився, і його нащадки стали першим синедріоном в Ізраїлі.
Подорож не минула й без інших пригод. Всього через кілька днів після виходу в путь народ почав роптати на Мойсея і, природно, на Бога. Роптали з різних причин, але кінець у всіх роптальників був один — Господь уразив їх усіх, починаючи з чужинців, що приєдналися до народу, і закінчуючи лідерами народу та старійшинами.
Але на цьому проблеми Мойсея не закінчилися. Вирішивши проблеми з ропотом народу, Мойсей раптом виявив, що в нього почалися особисті проблеми — його рідний брат і сестра виступили проти нього. Вони загорнули свої слова у щось схоже на справжнє обвинувачення, але, оскільки Господь бачить серця та наші щирі помисли, Він покарав їх за один із найстрашніших гріхів — заздрість і злослов’я. Маріям покрилася проказою. За проханням Аарона Мойсей щиро помолився за її прощення та зцілення. І Господь зцілив її, тільки вона повинна була сім днів перебувати поза табором. Думаю, цього часу було достатньо, щоб осмислити своє становище в очах Бога та людей, і, ймовірно, ці сім днів самотності стали найбільшим стимулом для зміни серця Маріям. А Господь між тим явив і додаткову милість — Він не піднімав Ізраїль у путь ці зайві сім днів, щоб Маріям не відстала від народу.
ГАФТАРА на цю тижневу главу читається з Книги пророка Захарії. У ній говориться про пророчий суд над Йегошуа (Ісусом), великим ієреєм, перед лицем, з одного боку, Ангела, з іншого — Сатани, під час повернення ізраїльтян до Єрусалиму для відновлення Храму. Тут проводиться явний зв’язок між очищенням народу та приходом Машіаха (Месії), а також баченням менори і золотого семисвічника, зробленого Мойсеєм за зразком, показаним Богом.
НОВИЙ ЗАПОВІТ нагадує нам про суд Божий над ізраїльтянами під час їхнього ропоту з різних причин. Усе, розказане в Торі, ми повинні обережно застосовувати до себе, щоб не піти їхнім прикладом і не впасти в немилість у Бога.
У НОВОМУ ЗАПОВІТІ також проводиться зв’язок між двома менорами та двома свідками, які прийдуть на землю у період Великої скорботи і виявлять чудеса та знамення аж до обрушення на землю великого гніву Божого.
