У цій тижневій главі євреї нарешті дісталися самого краю Землі Обітованої і готові були увійти в неї. І тут їх помічає Балак, цар моавитський. Він дізнається про те, як євреї проходили всі язичницькі землі до цього часу, і вирішує вдатися до крайніх заходів — послати на них прокляття.
Для цього Балак викликає до себе Вала́ама, який, судячи з усього, володів прийомами шаманства та ясновидіння. Текст натякає, що Валаам мав певне істинне знання про Бога Авраама, Ісаака і Якова, принаймні він умів відрізняти голос Божий від тих бісівських чи вигаданих ним самим голосів, якими він «оперував» у вільний від ізраїльтян час.
Більше того, Валаам прекрасно знав, що по-справжньому діяти він може лише з дозволу Господа. Він навіть кілька разів намагався пояснити це посланцям Валака. Але зрештою Валаам сідає на свого осла і вирушає «на роботу» — вимовляти над Ізраїлем бажання Господні.
Цікаво, що осел Валаама увійшов в історію не менш впізнавано, ніж сам Валаам. Це був єдиний випадок в історії людства, коли тварина заговорила до людини людським голосом. Хоча чому тут дивуватися? Адже цю здатність у той момент дав їй Сам Господь. І ця подія не повинна дивувати нас більше, ніж здатність Бога втілитися в Людину, народитися на цій землі лише для того, щоб померти за наші гріхи і воскреснути для нашого виправдання!
На великий жаль Валака, Валаам так і не прокляв Ізраїль. Коли пророк відкрив рот, щоб відпрацювати свої гроші та винагороду, на нього в буквальному сенсі зійшов Дух Святий, яким він благословив ізраїльтян і, навпаки, прокляв їхніх ворогів. Три рази намагався Балак цьому завадити — і тричі Господній Дух переміг. До речі, частина благословення Валаама пізніше стала частиною щоденного ранкового богослужіння в іудаїзмі («Ма тову»).
На щастя для ізраїльтян, Валаам не зміг ослухатися Господа цього разу. Але, на жаль, він вирішив все ж отримати свою винагороду і порадив Валаку спокусити Ізраїль жінками. Ізраїль піддався на це — і сам накликав на себе прокляття, адже спокуса язичницькими жінками завжди вела його до спокуси язичницькими богами та поклоніння їм.
Гафтара на цей тиждень читається з книги пророка Міхея, одного з «Трей Асар» — 12 пророків, покликаних Господом до проповіді покаяння в Ізраїлі.
Міхей говорить про залишок Ізраїля («шеейрит Яков»), і це та ж фраза, яку використовує у своєму пророчестві Валаам, говорячи про Месію.
Міхей говорить про останні дні, про велику скорботу для Ізраїля, про битву Гога і Магога безпосередньо перед поверненням Машіаха, але головне — він закликає Ізраїль покаятися у своїх гріхах і звернутися до Господа. Він нагадує, що саме Господь звернув прокляття Валаама на благословення для Свого народу.
Наприкінці глави Міхей дає рецепт правильної поведінки для кожної людини:
«О, людино! сказано тобі, що добре і чого вимагає від тебе Господь: чинити справедливо, любити діла милосердя і смиренномудро ходити перед Богом твоїм» (6:8).
Новий Завіт також цитує слова Валаама, що стосуються приходу Месії:
«Дарах кохав мі-Яаков» (דָּרַךְ כּוֹכָב מִיַּעֲקב) — «Сходить зірка з Якова».
Подивіться, як дивовижно весь цей вірш пророкує прихід Месії, який уже йде, хоч ще не видимий.
І ще одне не можна забувати — Бог ніколи не залишить Свій народ. Що б не сталося, Його дари та обітниці незмінні, а це означає, що Ізраїль завжди залишиться Його обраним народом. Обраним для чого? Щоб нести вістку про істинного і живого Бога всім іншим народам світу!
У цій тижневій главі євреї нарешті дісталися самого краю Землі Обітованої і готові були увійти в неї. І тут їх помічає Балак, цар моавитський. Він дізнається про те, як євреї проходили всі язичницькі землі до цього часу, і вирішує вдатися до крайніх заходів — послати на них прокляття.
Для цього Балак викликає до себе Вала́ама, який, судячи з усього, володів прийомами шаманства та ясновидіння. Текст натякає, що Валаам мав певне істинне знання про Бога Авраама, Ісаака і Якова, принаймні він умів відрізняти голос Божий від тих бісівських чи вигаданих ним самим голосів, якими він «оперував» у вільний від ізраїльтян час.
Більше того, Валаам прекрасно знав, що по-справжньому діяти він може лише з дозволу Господа. Він навіть кілька разів намагався пояснити це посланцям Валака. Але зрештою Валаам сідає на свого осла і вирушає «на роботу» — вимовляти над Ізраїлем бажання Господні.
Цікаво, що осел Валаама увійшов в історію не менш впізнавано, ніж сам Валаам. Це був єдиний випадок в історії людства, коли тварина заговорила до людини людським голосом. Хоча чому тут дивуватися? Адже цю здатність у той момент дав їй Сам Господь. І ця подія не повинна дивувати нас більше, ніж здатність Бога втілитися в Людину, народитися на цій землі лише для того, щоб померти за наші гріхи і воскреснути для нашого виправдання!
На великий жаль Валака, Валаам так і не прокляв Ізраїль. Коли пророк відкрив рот, щоб відпрацювати свої гроші та винагороду, на нього в буквальному сенсі зійшов Дух Святий, яким він благословив ізраїльтян і, навпаки, прокляв їхніх ворогів. Три рази намагався Балак цьому завадити — і тричі Господній Дух переміг. До речі, частина благословення Валаама пізніше стала частиною щоденного ранкового богослужіння в іудаїзмі («Ма тову»).
На щастя для ізраїльтян, Валаам не зміг ослухатися Господа цього разу. Але, на жаль, він вирішив все ж отримати свою винагороду і порадив Валаку спокусити Ізраїль жінками. Ізраїль піддався на це — і сам накликав на себе прокляття, адже спокуса язичницькими жінками завжди вела його до спокуси язичницькими богами та поклоніння їм.
Гафтара на цей тиждень читається з книги пророка Міхея, одного з «Трей Асар» — 12 пророків, покликаних Господом до проповіді покаяння в Ізраїлі.
Міхей говорить про залишок Ізраїля («шеейрит Яков»), і це та ж фраза, яку використовує у своєму пророчестві Валаам, говорячи про Месію.
Міхей говорить про останні дні, про велику скорботу для Ізраїля, про битву Гога і Магога безпосередньо перед поверненням Машіаха, але головне — він закликає Ізраїль покаятися у своїх гріхах і звернутися до Господа. Він нагадує, що саме Господь звернув прокляття Валаама на благословення для Свого народу.
Наприкінці глави Міхей дає рецепт правильної поведінки для кожної людини:
«О, людино! сказано тобі, що добре і чого вимагає від тебе Господь: чинити справедливо, любити діла милосердя і смиренномудро ходити перед Богом твоїм» (6:8).
Новий Завіт також цитує слова Валаама, що стосуються приходу Месії:
«Дарах кохав мі-Яаков» (דָּרַךְ כּוֹכָב מִיַּעֲקב) — «Сходить зірка з Якова».
Подивіться, як дивовижно весь цей вірш пророкує прихід Месії, який уже йде, хоч ще не видимий.
І ще одне не можна забувати — Бог ніколи не залишить Свій народ. Що б не сталося, Його дари та обітниці незмінні, а це означає, що Ізраїль завжди залишиться Його обраним народом. Обраним для чого? Щоб нести вістку про істинного і живого Бога всім іншим народам світу!
