Мій батько часто казав мені: «Ісус був першим євреєм-реформістом», маючи на увазі, що Ісус перевернув релігійний світ. Загалом, я завжди знав, що Ісус був євреєм, але він не здавався мені таким євреєм, який відвідував би храм Еману-Ель у Канарсі, куди ходила моя сім'я, або табір Шомрія, сіоністський літній табір, у якому я бував у підлітковому віці.
Судячи з зображень у кіно та деяких картин, Ісус здавався худим, навіть виснаженим, зі світлим рідкуватим волоссям і м'яким голосом — не зовсім той тип людини, яка могла б брати участь у жвавих бесідах, настільки характерних для моєї сім'ї. Якби я спробував уявити його в нашому місцевому продуктовому магазині, то, напевно, він був би тим бідолахою, якого завжди відтісняють у кінець черги.
Старий Завіт, здавалося, був сповнений набагато яскравіших євреїв. (Я завжди називав його Старим Завітом — слово «старий» викликало в мене відчуття величі. Це була товста, поважна книга порівняно з Новим Завітом, який виглядав набагато менш солідним.) Ісус, можливо, і був євреєм, але не євреєм нашого типу, тобто зовсім не схожий на євреїв-ашкеназі з Нью-Йорка, яких я тільки й знав. Принаймні я так думав.
Життя Ісуса як єврея
Коли у віці близько 19 років я став послідовником Ісуса, я знайшов у Новому Завіті багато речей, що підтверджують, що Ісус був євреєм — і таки-так, євреєм нашого типу. 1
Родовід Ісуса був єврейським
У першому реченні Нового Завіту говориться:
«Родовід Ісуса Месії, Сина Давидового, Сина Авраамового» (Матвія 1:1)
Або, іншими словами: це їхус (родовід) Месії, який, до речі, походить не від кого іншого, як від царя Давида та Авраама.
Ісус мав єврейське дитинство
Він пройшов обряд бріс (обрізання):
Або принаймні еквівалент такого в першому столітті.
«Як минуло вісім днів, коли необхідно було обрізати Немовля, дали Йому ймення Ісус2» (Луки 2:21)
Його принесли в храм для підйон ха-бен (викупу первістка):
«А коли виповнилися дні очищення їх, за Мойсеєвим законом, принесли Його до Єрусалиму, щоб явити перед Господом, як записано в Законі Господньому, щоб усіляке дитя чоловічої статі, що розкриває лоно, було посвячене Господові» (Луки 2:22-23).
Життя його сім'ї було просякнуте єврейською літургією:
Знаючи, що їй належить народити Месію, мати Ісуса склала хвалебну пісню.
«І сказала Марія:
"Звеличує душа моя Господа,
І зрадів дух мій у Бозі, Рятівникові Моєму
…
І милість Його від роду й до роду для тих, що бояться Його!
…
Прийняв Ізраїля, служника Свого, пригадавши милість,
як повідав батькам нашим, Аврааму й насінню його до віку!"»
(Луки 1:41-56)
Перші два розділи біографії Ісуса, написаної Лукою, містять цю та інші молитви, що звучать так, ніби вони взяті прямісінько з сідуру або книги Псалмів.
Ісус дотримувався єврейських свят
Він дотримувався Песаху:
«Щороку батьки Його ходили до Єрусалиму на свято Пасхи. І коли Йому виповнилося дванадцять років, прийшли вони також за звичаєм до Єрусалиму на свято» (Луки 2:41-42).
І, звичайно ж, пізніше в житті Ісуса його знаменита Таємна вечеря з учнями відбулася саме в Песах (Марк 14:12–16). Це була прийнята в I столітті подоба того, що ми зараз називаємо седером.
Він також дотримувався Сукоту та Хануки:
«Наближалося єврейське свято куренів… Але в половині свята вже зайшов Ісус до храму і навчав» (Івана 7:2, 14).
І:
«А було тоді в Єрусалимі свято Оновлення, і була зима. І ходив Ісус у храмі, у притворі Соломоновому» (Івана 10:22-23).
Він регулярно відвідував шабатні служби:
«І прийшов до Назарету, де виховувався, і за звичаєм Своїм зайшов суботнього дня до синагоги, і, підвівшись, забажав читати. Йому подали книгу пророка Ісаї» (Луки 4:16-17).
Вчення Ісуса було явно єврейським
Він навчав у стилі рабинів:
«Ще схоже Царство Небесне на скарб, схований у полі; котрого знайшов чоловік і утаємничив, і від радости з того йде і продає все, що має, і купляє те поле» (Матвія 13:44).
Він часто навчав, використовуючи притчі, більшість з яких були набагато довшими за цю, що було звичним способом навчання у рабинів.3 І, як і багато рабин, Ісус навчав, використовуючи афоризми:
«Бо де скарби ваші, там буде й серце ваше» (Матвія 6:21).
Він навчав єврейської мудрості з Тори:
«І один з них, учитель Закону, запитав, спокушаючи Його: "Учителю! Яка найбільша заповідь у Законі?" Ісус сказав Йому: "Полюби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумом твоїм. Це — перша і найбільша заповідь; а друга схожа на цю: полюби ближнього твого, як самого себе. На цих двох заповідях утверджується увесь Закон і пророки"» (Матвія 22:35-40).
Подібно до цього Гіллель Старший сказав: «Не роби ближньому того, що ненависно тобі самому: у цьому полягає вся Тора, а все інше — лише коментар до неї; йди та вивчай її» (Вавилонський Талмуд, Шабат 31а, видання Soncino).
Він навчав єврейським цінностям:
Наприклад, ось що він сказав про благодійність (цдака):
«А в тебе, коли вчиняєш милостиню, нехай ліва рука твоя не відає, що вчиняє права, щоб милостиня твоя була таємною; і Батько твій, що бачить утаємничене, віддасть тобі явно» (Матвія 6:3-4).
Як інший приклад він вчив уникати лашон хара, лихослів'я і пліток:
«А Я кажу вам, що кожний, котрий гнівається на брата свого без причини, підлягає судові; а хто скаже братові своєму: "рака", підлягає синедріонові; а хто скаже: "безумний", підлягає пекельному вогню» (Матвія 5:22).
Сучасне сприйняття Ісуса
За останні кілька століть у єврейському середовищі зміцнилося розуміння того, що Ісус був євреєм. Можна навести кілька нещодавніх прикладів.
Понад п'ятдесят єврейських авторів, які брали участь у підготовці «Нового Завіту з єврейськими коментарями» (The Jewish Annotated New Testament), виходили з того, що Ісус був євреєм, а Новий Завіт — це єврейська книга.
У програмі Frontline на американському каналі PBS група вчених-біблеїстів — як єврейських, так і неєврейських — підтвердила єврейство Ісуса у випуску, який вийшов під назвою «Він народився, жив і помер як єврей. Особу Ісуса неможливо зрозуміти у відриві від його єврейства».4
Єврейський коментатор та оглядач New York Times Девід Брукс написав статтю під назвою «Ісус — єврей»5, в якій, зокрема, сказано:
«Ісус був євреєм. Імовірно, він мав колір шкіри сучасних євреїв-сефардів. Він носив цицит, або китиці, що носять сучасні ортодоксальні євреї, і пов'язував філактерії, які єврейські чоловіки пов'язують досі. Він і його учні дотримувалися кашруту. Він сперечався з іншими євреями, але в рамках юдаїзму... “Не подумайте, що Я прийшов знищити закон чи пророків: не знищити Я прийшов, але звершити”,—каже Він у Євангелії від Матвія 5:17».
Паула Фредріксен, що викладала в університеті Бостона, пропонує досить хайміше («домашній») погляд на конфлікти Ісуса з іншими євреями, описані в Євангеліях:
«Він завжди сперечається з фарисеями. Він не єсей. Він не бунтівник. І той факт, що він сперечається з іншими людьми, які, можливо, є членами цих інших [єврейських] груп, лише підтверджує, що він єврей, адже саме цим усі ці євреї й займалися: постійно сперечалися один з одним…»6
Дві тисячі років по тому ми (євреї), як і раніше, продовжуємо сперечатися один з одним.
Чому це має нас хвилювати?
Для багатьох інтерес до єврейства Ісуса може бути схожий на банальну цікавість до того, чи був якийсь відомий чоловік євреєм. Проте єврейство Ісуса — питання набагато важливіше. Дуже погані речі відбувалися, коли люди заперечували єврейство Ісуса.
Ісус-арієць
«Третій рейх» Гітлера сфабрикував брехню про те, що Ісус не був євреєм. Так званий рух «німецьких християн» (Deutsche Christen) відкрито заперечував єврейське походження Ісуса, а також єврейський характер Нового Завіту. У 1935 році ці церкви повністю відкинули Старий Завіт, назвавши його «єврейською книгою». Тим самим вони відкинули справжнього Ісуса, який неодноразово посилався на Старий Завіт. Натомість вони придумали «арійського Ісуса», щоб розпалювати ненависть до євреїв.
Дослідниця Голокосту Доріс Берген у своїй книзі «Спотворений хрест» наводить разючі приклади того, як нацисти уявляли собі Ісуса: один оратор у 1933 році сказав, що Ісус був «людиною арійської крові з клану вікінгів».7 У статті під назвою «Чи був Ісус євреєм?», надрукованою в 1940 році, стверджувалося, що Галілея, де виріс Ісус, була батьківщиною «індогерманського» народу.8 Інші висували зовсім абсурдний аргумент: мовляв, Ісус не міг бути євреєм, оскільки був антисемітом.9
Визнання єврейського походження Ісуса унеможливило б використання його імені для виправдання антисемітизму. Саме тому Гітлер прагнув приховати чи перетлумачити будь-які свідчення Його єврейства. У нацистській ідеології не було місця для істинно єврейського Ісуса в Новому Завіті — того, хто дотримувався єврейських законів і традицій, плакав про Єрусалим, виконав єврейські пророцтва і любив народ, який прийшов спокутувати.
Концепція «арійського Ісуса» стала частиною спадщини нацистів, які прагнули стерти єврейську сутність Ісуса задля масового знищення людей. Ця зрада імені та істини Ісуса зробила його в очах багатьох євреїв чимось чужим і неприйнятним і до цього дня позбавляє їх можливості впізнати в ньому Месію.
Хоча брехня про «Ісуса-арійця» здебільшого залишилася в минулому, останнім часом з'явилися інші неєврейські версії образа Ісуса.
Ісус-палестинець
Ідея про те, що Ісус був палестинцем, періодично потрапляє до заголовків ЗМІ, а після 7 жовтня 2023 року вона почала звучати набагато частіше. У 2015 році Кетрін Фріск опублікувала книгу під назвою «Ісус був палестинцем» — назва, напевно покликана викликати жваві дискусії.10 Слідом за нею з'явилися й інші подібні тексти.11
Мій колега Сем Руд написав пряму відповідь на цю тенденцію, тому я не буду тут на цьому детально зупинятися. Сем пояснює, що найчастіше (хоч і не завжди)12 це є політично мотивованим твердженням, спрямованим на підрив легітимності єврейського народу та його права на самовизначення.
Ісус для всіх
Чи можемо ми представляти Ісуса китайцем, українцем, корінним австралійцем чи представником будь-якої іншої етнічної групи, щоб допомогти людям відчувати більшу близькість з ним? Це залежить від того, як ми при цьому ставимося до його єврейства. Коли інші культури знаходять в образі Ісуса щось, що викликає в них жвавий відгук, не утискаючи при цьому єврейський народ, це чудово. Насправді, це й було задумом Бога з самого початку (Буття 12:1–3; Матвій 28:18–20).
Наприклад, китайський художник Лу Хуннянь зображує події з життя Ісуса в серії «Якби Ісус був китайцем: 8 прекрасних картин життя нашого Господа». На кожній із них присутні китайські персонажі та елементи китайської культури. Японський художник Садао Ватанабе зобразив Ісуса у традиційному стилі мінґей. Дещо подібне чинили й художники з інших куточків світу.
За задумом Бога, всі народи мали знайти спокуту в Ісусі, єврейському Месії. Людська природа Ісуса достатньо багатогранна, щоб охопити всі народи та всі культури. Його єврейська ідентичність при цьому зовсім не стирається; навпаки, саме завдяки тому, що він прийшов у цей світ у межах конкретної культури та в конкретному місці, він здатний утвердити цінність людей усіх національностей.
Бог обіцяв Аврааму: «Я поблагословлю тих, котрі благословлятимуть тебе, а тих, що проклинають тебе, прокляну. І благословенні будуть у тобі всі племена землі!» (Буття 12:3).
Незабаром після народження Ісуса чоловік на ім'я Симеон зрозумів, що це пророцтво сповнюється: «Бо мої очі побачили Твоє Спасіння, яке Ти приготовив перед обличчям усіх народів: світло відкриття для язичників і славу Твого народу Ізраїля!» (Луки 2:30-32; виділено автором).
Так, Ісус — єврей. Але його безмежна любов здатна охопити представників будь-якої національності та дозволити кожній з них процвітати, виявляючи віру в нього властивим саме їй чином.
