Пророцтво: Даниїла 7:13–14
Здійснення: Матвія 9:6; Матвія 12:8; Матвія 13:41; Матвія 16:13; Матвія 16:27; Марка 8:31; Луки 6:22; Луки 9:22; Івана 1:51; Івана 3:13–14; Дії 7:56 та багато інших.
«Син Людський» — саме так Ісус багаторазово називав Себе в Євангеліях. Але в решті книг Нового Завіту лише тричі інші люди називають Його цим ім’ям (Дії 7:56; Об’явлення 1:13; 14:14).
Хоча може здатися, що вислів «Син Людський» підкреслює людську природу Ісуса, насправді він говорить про Його божественність і велич. Цей титул походить із пророцтва Даниїла 7:13–14, де пророк бачить нічне видіння. На «небесних хмарах» він бачить «ніби Людського Сина», що приходить до Бога — «Стародавнього Днями». Бог дає Йому вічне царство, у якому всі народи землі служитимуть Йому.
Ісус явно посилається на 7-й розділ Даниїла, відповідаючи первосвященикові в 26-му розділі Матвія: «Ісус йому відповів: "Ти сказав! Однак Я кажу вам: відтепер ви побачите Сина Людського, Який буде сидіти праворуч Сили та прийде на хмарах небесних!"» ( вірш 64). У наступному вірші первосвященик реагує на це криком: «Він сказав богохульство!». Тобто він чудово зрозумів, що в іменуванні «Син Людський» прихований натяк на божественну природу Ісуса.
Проте Ісус використовує цей титул і в багатьох інших випадках. Він часто говорив про Себе саме так. Ось лише деякі приклади.
«Та щоб ви знали, що Син Людський має на землі владу прощати гріхи, — тоді каже паралізованому: — Встань, візьми свою постіль і йди додому!» (Матвія 9:6).
«Адже Син Людський є Володарем і суботи» (Матвія 12:8).
«Син Людський пошле Своїх ангелів, які зберуть з Його Царства всі спокуси й тих, хто чинить беззаконня» (Матвія 13:41).
«Прийшовши в околиці Кесарії Пилипової, Ісус звернувся до Своїх учнів, запитуючи: "За кого люди вважають Сина Людського?"» (Матвія 16:13).
«Адже Син Людський має прийти у славі Свого Отця з ангелами Своїми, і тоді Він віддасть кожному згідно з його ділами» (Матвія 16:27).
«І Він почав їх навчати, що Людському Синові треба буде багато постраждати, і відцураються від Нього старші, первосвященики та книжники; і вб’ють Його, але через три дні Він воскресне» (Марка 8:31).
«Блаженні ви, коли люди ненавидітимуть вас, коли відлучать вас і ганьбитимуть, коли знеславлять ваше ім’я через Сина Людського» (Луки 6:22).
«…пояснивши, що Син Людський має багато постраждати, і буде відкинений старшими, первосвящениками й книжниками, і буде вбитий, і воскресне третього дня» (Луки 9:22).
«І Він сказав йому: "Істинно, істинно кажу вам: відтепер побачите відкрите небо й Божих ангелів, які піднімаються і опускаються над Людським Сином!"» (Івана 1:51).
«Ніхто не підіймався на небо, тільки Той, Хто зійшов з неба: Син Людський. Як Мойсей підняв змія в пустелі, так має бути піднятий Син Людський» (Івана 3:13–14).
«І сказав: "Ось я бачу відкриті небеса й Сина Людського, Який стоїть праворуч Бога!"» (Дії 7:56).
Чому ж Ісус називав Себе Сином Людським, а не просто говорив, що Він — божественний Месія? Упродовж усього Свого служіння Він розумів, що люди можуть неправильно витлумачити титул «Месія» та значення звершуваних Ним чудес. Саме тому Він нерідко наказував тим, кого зцілював, нікому не розповідати про те, хто звершив зцілення. Надто багато людей очікували, що Месія явить Себе як могутнього Царя, який розгромить головного ворога Ізраїлю — Рим. Однак мета Його першого приходу була іншою: Він прийшов постраждати й померти як викупна жертва за гріх. Щоб запобігти формуванню хибних очікувань, Ісус використовував менш прямий титул, який, утім, ясно вказував на дві істини: (1) одного дня Він справді царюватиме над усією землею, і (2) Він — не просто людина, а Божественна Особа.
